Волонтерський центр в Енергодарі: бути чи…забути?

Завершення 8-ї сесії Енергодарської міської ради для декого стало перемогою, а для когось – розчаруванням. Так, не підтриманим депутатами залишилося питання виділення земельної ділянки (до речі, абсолютної «целіни», з бур’янами та сміттям) під будівництво так званого «Волонтерського центру».  З заявою щодо виділення землі представники ГО «Об’єднання учасників АТО та волонтерів» (керівник Костянтин Табакаєв) звернулися до міської влади ще на початку року, довго чекали, коли ж відбудеться сесія, і ось дочекалися: для позитивного вирішення не вистачило двох голосів.  Хтось утримався, хтось був проти, а когось з тих, хто теоретично міг би підтримати проект, не було в залі.

 

У громадськості Енергодара з’явилися питання: чому не підтримали, здавалося б, чудову ініціативу? Взагалі, за якими принципами голосують земельні питання наші депутати? Адже підприємцям під будівництво магазинів ділянки виділили… А сьогодні ми запитаємо у Костянтина Табакаєва, автора ідеї створення Волонтерського центру,   як він та його однодумці поставилися до відмови і чи планують вони і надалі виборювати цю ділянку.

Ми припустили, що, можливо, у депутатів були якісь зауваження чи претензії до проекту. На що отримали відповідь від Костянтина:  «Якщо у них були якісь сумніви чи запитання, або, можливо, претензії, вони могли запросити мене на комісії чи то навіть на особисту зустріч. Цього не сталося. Але я не здивований тим, як проголосували депутати від Укропу та Захисників Вітчизни»

Пояснення, чому волонетри та атовці обрали під будівництво цей шматок землі, просте:  бо поруч знаходиться пам’ятний знак «Герої нашого часу», в який ГО вклала багато праці, часу та коштів. Крім того, проектувальники вже працюють над розробкою скверу поруч…

А сама споруда мала б доволі цікаваий вигляд. «Ми хочемо побудувати купольний будинок, так званий геодезичний купол. Він при малій масі має великий внутрішній простір. Такі будівлі не потребують капітального та коштовного фундаменту, їх будівництво дешевше за традиційне, а ще вони потребують менше енергії на опалення чи навпаки, на охолодження, — розповів Костя.  —  Ми плануємо не тільки працювати в цій будівлі (плести маскувальні сітки та костюми, готувати вантажі для відправки, виготовляти спорядження для атовців), а ще й проводити культурно-масові заходи, тренінги та семінари для атовців та волонтерів, займатись патріотичним вихованням молоді»

Ну, це все прекрасно. А гроші на будівництво? Можливо, зараз не на часі вкладати кошти в будівництво будинків-куполів? Але Костя запевняє: «По-перше, на гроші з місцевого бюджету ми ніяким чином не претендуємо. Єдине, чого ми хотіли — виділення землі. По-друге, на сьогодні в нашій організації близько сотні людей. Значну частину грошей вкладуть члени ГО. По-третє, у нас є багато друзів-підприємців, які готові підтримати нашу ініціативу. Також ніхто не відміняв краудфандінг та гранти. Особисто в мене та у всієї нашої організації нема сумнівів – ми побудуємо цей центр! А тим, хто любить у соцмережах піддавати сумнівам доцільність цього будівництва, можу сказати: чи багато доцільності в будівництві чергового магазину чи генделика? А такий центр потрібен людям міста.

Поясню: коли ти в зоні бойових дій захищаєш Україну, то все дуже просто й зрозуміло: попереду ворог, позаду – друзі. До тебе приїздять волонтери, привозять тобі смаколики, нічні приціли, тепловізори, радіостанції… Від мера листівки раз на рік… А потім ти повертаєшся додому, а у дитячому садочку, куди ти водиш свого сина, в україномовній (!) групі, вихователька розмовляє російською. Червоно-чорний прапор викликає паніку, всім начхати на загиблих героїв… тим більш на тих, хто вижив. І саме наш волонтерський центр змінить цю сумну ситуацію в Енергодарі.

Питання :»Ви повторите спробу чи складете зброю?» викликало у Кості усмішку. « Я в бою зброю ніколи не кидав, а наші волонтери ніколи не опускали руки – навіть тоді, коли замовлення від бійців були надто дорогими та складними. То чого ж ви думаєте, що в цій ситуації ми так легко здамося? Не смішить мене)», — проявив оптимізм наш співрозмовник.

Ми не могли не спитати про землю, що виділили 11-тьом атовцям під житлову забудову. Чи має Костянтин надію, що і всі решта учасників бойових дій отримають свої 10 соток? «Не думаю, що найближчим часом інші атовці отримають землю під житлову забудову. Знаючи, як в Енергодарі проходять сесії… Але то не біда. Не слід забувати, що війна не скінчилася, тому головне зараз – продовжувати нашу роботу. Розберемось із ворогами – наведемо лад вдома!»

…Рік тому в Енергодарі побудували перший в області пам’ятний знак, присвячений захисникам України – учасникам АТО. Чи бути в нашому місті першому Волонтерському центру, який би об’єднав людей, створив умови для спілкування, благодійності, творчості та просто приємного дозвілля? Поки що відповідь на це повністю в руках місцевих депутатів.