В НГУ служить племінник відомого запорізького легкоатлета, рекордсмена світу Володимира Ященка

Суспільство | 13:04, 1.11.2022
 Поделиться

Поделиться в

У 9-му полку оперативного призначення Національної гвардії імені Героя України Богдана Завади проходить службу 39-річний Євген Бадін. Він є племінником запорізького легкоатлета, рекордсмена світу та чемпіона Європи зі стрибків в висоту Володимира Ященка. 
Про це повідомили в НГУ.
Євген також займається спортом, захоплюється східними єдиноборствами. На міжнародних змаганнях «AJP Tour Kyiv» він завоював срібну і бронзову медалі.
До лав НГУ Євген приєднався весною. 1 березня він прийшов до центру комплектування, щоб захищати рідне Запоріжжя. Його направили до 9 полку оперативного призначення Нацгвардії, що боронить Запорізький напрямок. В середині березня Євген був вже на передовій. Він один з найстарших у підрозділі, тому намагається підтримувати бойовий дух молодих бійців, а під час обстрілів відвертав увагу побратимів жартами. 
Гвардієць поділився спогадами кількох яскравих випадків зі служби на "нулі".
— Одного зовсім не прекрасного дня наш командно-спостережний пункт потрапив під масований обстріл. Прилітало з «Градів» та мінометів. І мого товариша контузило: дивлюсь, він вже очі закотив, на звернення не реагує. Тоді я покликав медика, і ми вдвох, під обстрілом, допомогли йому сісти у машину, яка вже була вся в дірках від осколків. А потім гнали на пробитих колесах, як у голлівудському бойовику: із заносами на поворотах і тараном воріт КСП. З товаришем зараз все добре, він продовжив службу в Одесі.
Ще один випадок трапився, коли ми були у «секреті», з нами були двоє офіцерів. Раптом почався обстріл з ворожого танку. Хто не знає, це доволі неприємно – «виходів» ти не чуєш, одразу є тільки «прихід». Тобто, в тебе немає часу сховатися від снаряда. Таким чином нас обстрілювали десь годин дванадцять підряд. Один з офіцерів висловив припущення, що росіяни проводять артпідготовку, готуються до прориву на нашій ділянці фронту. Щоб нас не застали зненацька, офіцери пішли у розвідку, а мені наказали чергувати зі словами: «Якщо хтось буде йти з цього напрямку – відразу стріляй!».
Деякий час було тихо, а потім я чую: хтось наближається. Навкруги – світанкові сутінки й густа лісопосадка, хто саме йде – не видно. Я – згідно з наказом – дослав патрон у патронник, прицілився на звук і натиснув спусковий гачок. І тут – осічка! Поки я перезаряджався, з «мого» напрямку вийшли ті самі двоє офіцерів, які ходили на розвідку. «У вас сьогодні другий День народження!», – сказав я, радіючи, що ситуація добре закінчилася, — згадує Євген.

Саме завдяки знаменитому дядькові Євген захопився спортом, він навіть займався у його тренера з легкої атлетики. 
— Пам’ятаю коробки з його медалями й кубками, я все дитинство з ними грався. Також у нас зберігалися сотні листів до Володимира з усіх куточків світу, багато вирізок з газет про його чергові досягнення. Це надихало займатися спортом. Сам дядько був добрим до нас з сестрою, він постійно приходив до нас, грався з нами. В ці моменти ніщо не виказувало в ньому знаменитість. У 1999-му він помер у віці сорок років, — каже Євген.
Він займався легкою атлетикою, потім важкою атлетикою, а в 20 років зацікавився східними єдиноборствами. Але до серйозних тренувань гвардієць планує повернутись вже після закінчення війни. 
Джерело: 061.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: