Спимо в загальних коридорах: як від ворожих обстрілів рятуються мешканці Степногірська, — ФОТОРЕПОРТАЖ

Суспільство | 11:45, 6.06.2022
 Поделиться

Поделиться в

Селище міського типу Степногірськ знаходиться за кілька десятків кілометрів від Запоріжжя. Населений пункт, в якому немає жодного підприємства (ні цивільного, ні тим більше військового), страждає від бойових дій буквально з перших днів війни. Газу в селищі не було ніколи, ліфти — також були "в простої" багато років, а нині — немає води і є великі проблеми з електрикою.
Мешканці багатоповерхових будинків кажуть: живуть в загальних коридорах, але ворожі снаряди дістали їх, коли люди стояли в черзі по воду.
"Стояли на шкільному стадіоні, машина воду якраз привезла. Почався обстріл, всі впали на землю, хтось, з переляку, схопив відра і біг додому", — згадує місцева мешканка Тетяна.

В той день, троє людей не встигли забігти в під’їзд, їх зачепили снаряди. Врятували сусіди, які попри обстріл вибігли з під’їздів і почали надавати першу медичну допомогу.
Юля — жінка, яка разом з чоловіком надавала допомогу сусідам, сьогодні вже має аптечку на випадок, якщо обстріл повториться.
"Це було тиждень тому. Орки обстріляли будинок. Дуже страшно було. Три людини постраждали. Люди на вулиці були, ми їх намагалися затягнути в під’їзд та кровотечу зупинити. В одного було поранення руки, другого — ноги, третього — в шию. Ми зв’язувалися з обласною лікарнею аби вони забрали людей. Швидка доїхала до сусідньої Григорівки, а далі не могла їхати, бо обстріли. Тож, ми везли їх до села", — розповідає Юля.

Частина квартир в домі — без вікон, в одному з під’їздів — велика діра. Люди і досі збирають скло та не можуть прийти до тями. Щойно чують вибухи — біжать у під’їзд — ховатися.
"Ми вже наче і звикли, але все одно страшно. Ми живемо в перегородках в коридорах", — кажуть люди.

В іншому мікрорайоні селища (мікрорайонів всього два) снаряд влетів в квартиру на 9 поверсі та вдарив під будинок.
Пенсіонерка Людмила Поліщук живе на 6 поверсі. Розповідає, що обстріл почався близько 16:30. Вона була вдома та відійшла від вікна аби прийняти ліки.
"Відчула, що дім почало трясти. Вікна вибило, двері перекосило. Одразу побігли до сусіда, що на 9 поверсі. Його жінка була у ванній, а він — коридорі. Слава богу, живі, а в квартирі нічого не лишилось. Мене після того, ще два тижні трусило і спати в квартирі не можу, в загальних коридорах спимо всі", — розповідає пані Людмила.
Ще один снаряд влучив під дім, тепер після дощу, будинок підтоплює.
"Перші дні ми ходили до підвалу, але вони в нас не облаштовані, як бомбосховища. Це просто підвали. Там спали якийсь час. Потім трохи звикли до вибухів і нікуди не ходили, але коли стріляти почали по домах і прилітало зовсім близько — ховались за правилом двох стін, а вже після того, як обстріляли наш будинок, то спимо в загальних коридорах. В нашому під’їзді залишились всього мешканці з 7 квартир, решта — виїхали", — розповідає пані Людмила.

Люди кажуть, що їхати їм нікуди, тож живуть в таких умовах. "Головне, щоб світло було, а воду ми принесемо", — додає Людмила.
До війни в Степногірську проживало трохи більше 5000 людей, зараз — не більше 2500, з яких 75 — діти.
"Багато людей виїхало, але є ті, що повертаються. Ми не мертве селище, ні", — розповідає Степногірська селищна голова Ірина Кондратюк.
За її словами, в селищі дуже складна ситуація.
"Обстріли останнім часом кожного дня, багато прильотів було. Є загибла. Жінка була у дворі і осколок від снаряду влучив прямо у серце", — говорить Кондратюк.

В Степногірську з початку березня відсутнє централізоване водозабезпечення. Причина — свердловини знаходяться на тимчасово окупованій території.
"Таке враження, що нас обстрілюють з першого дня війни і в нас електрика пропала, і вода. Наносна станція знаходиться у сірій зоні… теж не можна туди дістатися. Ми через день завозимо воду з місцевих приватних свердловин. Люди які мають свердловини, дозволяють населенню кожного дня набирати воду", — говорить Кондратюк.
Вона додає, що в селищі від обстрілів зруйновано та пошкоджено 8 приватних будинків та два 9-поверхових.
В селищі не працюють автобуси, а гуманітарну допомогу привозять не дуже часто.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»
Джерело: 061.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: