Шахрайство по-харківськи, або як енергодарців обдурили

Общество | 07:00, 31.08.2016
 Поделиться

Поделиться в

У абітурієнтів ось-ось розпочнеться нове життя. Ті, хто поступив у виш за межами Енергодара, починають обживатися в гуртожитках або найманих квартирах. Про останні й піде мова.

Дочка мешканки міста пані Н. поступила в Харків. Так склалося, що з гуртожитком не пощастило,  тому почали шукати квартиру в оренду. Бажано — недорого. Асортимент порадував — за місяць оренди «гостинки», судячи з багаточисельних оголошень, просили від 900 до 1200 грн. З ріелторами говорили телефоном, обрали кілька варіантів та домовилися про зустріч в офісі контори. На радощах їхати в Харків вирішили машиною й одразу з речами — ковдрами, м’якими іграшками та помідорами-картоплею. Це вже зараз пані Н. пригадує одну дивну річ: ріелтор уточнював час зустрічі майже до хвилини: «Я тоді подумала — та яка різниця? Сидить собі в офісі ж весь робочий день»

Зустріч відбувалася в звичайному кабінеті — стіл, стілець, комп’ютер. Подивились фото з варіантами. Зробили вибір на користь однієї з квартир — чепурненька, недалеко від інституту. Пропозиція «А може, поїдемо і подивимось?» якось не була підтримана: та он же ж, на фото все видно. Ви ж хотіли ближче до вишу? Так оце воно… Далі пішли фінансово-документальні відносини: енергодарці показали паспорти, дані внесли в договір, який потім сторони й підписали. А перед тим заплатили за місяць оренди — 1000, за комунальні послуги — 200, і ще 1000. Ріелтори пояснили: це — плата за другий місяць. Потім, коли вас познайомлять з господарями, ви будете розраховуватися самі, а цю плату передає ріелторська контора. Отже, у вас все сплачено до 20 жовтня. Ну ОК, подумали наші довірливі батьки. На руки їм видали договір, а також номер телефону іншого співробітника, який мав зустріти на місці та представити енергодарців власникам квартири.

76

На прощання ріелтор проявив дива піклування про клієнта — попередив, що, хоча в квартирі можна навіть з собачкою жити, і там є посуд, але нема постільної білизни…

Довго ж шукали енергодарці вказаний в договорі будинок, в якому їх чекала  орендована і сплачена ними квартира. Тут навіть місцеві не допомогли. Почали дзвонити співробітнику — на тому кінці супутника відповіла Тетяна (принаймні, там її назвали в офісі).

— Ало…

— Доброго дня, ми стоїмо біля того-то, там-то, але не можемо Вас знайти…

-А навіщо мене шукаєте?

— Ну як же. Ви нас чекаєте, щоб познайомити з власниками квартири

— Ви договір читали? Подивіться такий-то пункт.

— Так… Ми підписали договір надання інформаційних послуг?

— Саме так. Там вказані 2 номери телефонів власників квартир.

— А навіщо тоді нам ВАШ номер?

— А я пояснюю таким телепням, як ви, що треба уважно читати те, що підписуєте.

… За вказаними телефонами відповідали власники справжніх квартир, щоправда, були деякі розбіжності: ну. подумаєш, номер будинку трооошки не той, та й плата за місяць не 1000 грн, а 4500.

Пані Н. розповідає: «В цій історії мене вражає цинізм, з яким провернули всю обородку. Про відсутність білизни попередили… А якби дочка приїхала в чуже місто сама? З речами?»

…Родина повернулася додому ні з чим, ще й мінус 2200 грн. Вже потім, обговоривши ситуацію зі знайомими, виявилося, що майже кожний стикався з подібним «розводом» у великому місті. Схема відпрацьована «надовго і всерйоз», адже таких пропозицій  — ціла купа в газетах та інтернеті. Пані Н. попереджає батьків та першокурсників: будьте уважними! Низька оренда, скоріш за все, свідчить про те, що вас просто обдурять. Адже реальна вартість винайманої квартири в тому ж Харкові — біля 4000 грн.

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: