«Побратимство важливе у цивільному житті»: як працює простір «Ветеран ПРО» у Запоріжжі

Простір «Ветеран ПРО» у Запоріжжі створили у травні 2025 року, щоб ветерани, ветеранки та їхні родини могли отримати необхідну допомогу в одному місці. Тут консультують, допомагають оформити документи, пройти медичні комісії, організовувати реабілітацію та розібратися з питаннями соціального захисту. Ми поспілкувалися із керівником установи Михайлом Пирогом про те, з якими запитами сюди приходять люди та як їм допомогають.

Особистий шлях 

Михайло Пиріг долучився до війська як доброволець у 2014 році. Після повернення у 2016-му він побачив, скільки невирішених питань залишалося у ветеранів. Тоді й почав активніше долучатися до ветеранського руху.

Разом з іншими ветеранами він працював над питаннями соціального захисту, працевлаштування та дотримання державних гарантій. Згодом долучився до створення міської організації ветеранів, а потім – обласної спілки, яка об’єднала кілька організацій регіону.

Сам Михайло зазначає, що особисто не стикався з усіма труднощами, які виникали в його побратимів під час оформлення документів чи отримання соціальних послуг. Але саме їхній досвід став для нього близьким і зрозумілим.

«Ми постійно намагалися гуртуватися та допомагати одне одному, тому всі ці проблеми мені дуже болять», – пояснює він.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, багато ветеранів знову стали до війська. Михайло також повернувся на службу. У 2024 році його підрозділ розформували, після чого йому запропонували відновити роботу, спрямовану на допомогу ветеранам. Так він став керівником «Ветеран ПРО».

Один простір замість десятків кабінетів

«Ветеран ПРО» – комунальна установа Запорізької міської ради, яка працює за принципом «єдиного ветеранського вікна». Його суть – зібрати якомога більше послуг в одному місці, щоб ветеранам, ветеранкам та їхнім близьким не доводилося самостійно ходити між різними установами.

Раніше людині, яка поверталася зі служби й потребувала допомоги, доводилося звертатися до Пенсійного фонду, управління соціального захисту, ЦНАПу, центру зайнятості та інших установ. Кожна відповідала за свій напрям, а ветерану чи ветеранці доводилося самостійно з’ясовувати, куди звертатися далі. Це забирало багато сил та часу. У комунальній установі ця допомога комплексна. 

На вході відвідувачів зустрічають адміністраторки. За спеціально розробленою анкетою вони з’ясовують, якої допомоги потребує людина, пояснюють, до кого з фахівців можна звернутися та допомагають визначити подальші кроки. Навіть якщо відвідувач прийшов просто дізнатися про доступні можливості, тут допоможуть зорієнтуватися, з чого почати.

У просторі працюють психолог, юристи, фахівці із супроводу та інші спеціалісти. Загалом нині команда налічує 28 працівників. Серед них – 8 ветеранів, п’ятеро з яких мають інвалідність, дружина загиблого військовослужбовця та члени родин ветеранів. Також тут облаштовані віддалені робочі місця представників соціального захисту, ЦНАПу, пенсійного фонду, центру зайнятості та ТЦК. Представники ТЦК приймають двічі на тиждень, юридичну консультацію можна отримати щодня. 

Звертатися сюди можуть ветерани та ветеранки, а також члени родин загиблих, полонених і зниклих безвісти військових. Тут консультують і мешканців інших громад Запорізької області, однак можливість прийняти документи залежить від місця реєстрації людини та конкретної послуги.

Чинні військовослужбовці також можуть звертатися по юридичну чи психологічну допомогу. Водночас у вирішенні частини адміністративних питань можливості простору обмежені, оскільки вони належать до повноважень Міністерства оборони або інших структур.

Індивідуальний маршрут замість універсального алгоритму

У кожного відвідувача «Ветеран ПРО» – своя ситуація. Комусь достатньо консультації, щоб самостійно оформити необхідні документи. Комусь потрібен триваліший супровід, наприклад, під час проходження військово-лікарської комісії, лікування чи реабілітації. За майже півтора року роботи «Ветеран ПРО» отримав близько 14 тисяч звернень. 

Після першого звернення фахівці визначають потреби відвідувача та складають для нього індивідуальну дорожню карту: що потрібно зробити спочатку, куди звернутися далі та яка допомога знадобиться на кожному етапі.

Якщо людина через стан здоров’я не може самостійно пересуватися, її можуть відвезти до «Ветеран ПРО» або іншої необхідної установи службовим автомобілем, пристосованим для перевезення людей з інвалідністю. Супровід може тривати стільки, скільки цього потребує конкретна ситуація.

Михайло Пиріг згадує ветерана, який після важкого поранення пересувався на кріслі колісному. Протягом трьох місяців команда «Ветеран ПРО» через день возила його на реабілітацію. Поруч із чоловіком була дружина, а фахівці простору допомагали з усім, що було необхідно під час відновлення.

Від початку супроводу минуло близько пів року. Зараз чоловік уже пересувається на милицях, переїхав до Львова та продовжує лікування.

«Людина відчуває, що її не покинули напризволяще, що про неї думають і нею опікуються. Саме ставлення інших часто виходить на перший план», – говорить пан Михайло.

Серед перешкод він називає проблеми у взаємодії з військовими частинами. Іноді люди отримують неправильно оформлені документи, які доводиться переробляти. Не всі підрозділи швидко реагують на такі запити, через що затягується процес отримання послуг, яких ветеран потребує прямо зараз.

Для повноцінної роботи системи, необхідна налагоджена взаємодія між ветеранськими просторами, військовими частинами, лікарнями, госпіталями та медичними комісіями.

Ще однією складністю є стан здоров’я самих ветеранів. Після поранень і контузій людині може бути важко пересуватися, запам’ятовувати інформацію або самостійно виконувати всі необхідні кроки. У таких випадках недостатньо просто пояснити порядок дій – потрібно записати інформацію, повторити її або буквально пройти цей шлях разом із людиною.

Саме тому в просторі намагаються не обмежувати час консультації. На відміну від установ, де робота значною мірою побудована на прийманні документів за визначеними алгоритмами, тут більше уваги приділяють спілкуванню та з’ясуванню індивідуальних потреб.

Відновлення після обстрілів та потреба в масштабуванні 

Запоріжжя живе в умовах постійних безпекових викликів через російську агресію. Від них не захищені й цивільні установи.

«Ветеран ПРО» зазнав пошкоджень унаслідок російських обстрілів 5 липня та 26 вересня. Були понівечені вікна, пошкоджені стіни з гіпсокартону, а також телевізор, який використовували як інформаційний екран. Попри це, простір не припиняв роботи й продовжував приймати відвідувачів.

«Маємо, що маємо. Тим не менш, працюємо та сподіваємося, що так буде і далі», – каже керівник.

Команда також готова до відключень електроенергії. Генератор, який простору передав Червоний Хрест, має допомогти продовжувати роботу під час блекаутів або запланованих відключень.  

Наразі єдиний в Запоріжжі простір «Ветеран ПРО» розташований у Олександрівському районі. Команда вже подавала до міської ради пропозицію щодо відкриття таких осередків в інших районах міста.

Реалізація цих планів залежить від фінансових можливостей громади, безпекової ситуації та готовності приміщень. За словами Михайла Пирога, потреба в масштабуванні є, однак для цього необхідні ресурси й час.

Керівник також розповідає про створення спільного чату всіх керівників ветеранських просторів з різних регіонів України. Його мета – обмінюватися досвідом, ділитися практиками та спільно шукати рішення для складних випадків.

«У ветеранській політиці не може бути конкуренції. Будь-хто, хто допомагає ветеранам або їх родинам мають об’єднувати зусилля», – переконаний Михайло.

Ветеранська підтримка має допомогти людині адаптуватися до нового життя, знайти роботу, здобути нові навички або освіту, отримати необхідне лікування й поступово відновити самостійність. Водночас така допомога потребує участі самої людини.

«Побратимство відіграє величезну роль не тільки на полі бою, а й у цивільному житті. Не завжди ми можемо вирішити всі питання самостійно. Є люди, які готові простягнути руку допомоги, прийти та підставити плече».

Водночас команда простору не може гарантувати позитивного результату в кожній ситуації.

«Хотілося б сказати, що ми вирішуємо всі проблеми, але, на превеликий жаль, об’єктивно ми вирішуємо 50–60% таких складних питань», – зазначає Михайло Пиріг.

Частина питань потребує системних змін і рішень на законодавчому рівні. Проте кожне звернення допомагає побачити, що саме потрібно вдосконалити, і може стати підставою для змін, які полегшать шлях іншим.    

«Сьогоднішні звернення полегшать долю хлопців і дівчат, які звернуться завтра. А завтрашні звернення полегшать ті, що будуть післязавтра», – підсумовує Михайло Пиріг.

….

Авторка — Аліна Пацелій

Джерело: 061.ua