«З лану до столу»: європейський підхід до контролю якості продуктів

Общество | 15:31, 29.06.2018
 Поделиться

Поделиться в

Якість та безпечність продуктів – одна з найголовніших тем сьогодення. З того часу, коли в Україні прийняли закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» з’явилося багато чуток та міфів.  Розібратися в цьому питанні журналістам Запорізької області допомогли експерти, учасники круглого столу «Безпечність та якість харчових продуктів: які зміни чекають на споживачів та виробників?» в Українському кризовому медіа-центрі. Після чого ми дізналися, як перевіряється якість м’яса та молочної продукції на енергодарському міському ринку.

Що ховається в новому законі « Про державний контроль…»?

По-перше, цей закон базується на принципах законодавства  Європейського Союзу. В ЄС продукти харчування виготовляються за трьома основними принципами:

-Продукт повинен бути безпечним та задовольняти потреби споживача;

-Продукт, який знаходиться на території ЄС, має відповідати його нормам;

-Підприємства працюють на міжнародний ринок, а значить виробляють безпечні продукти харчування та корми.

Як цього досягають в ЄС? Лише ефективною системою офіційного контролю, розповіла експерт із законодавства ЄС Галина Котик.

Чим відрізняються нові стандарти від старих?

Відтепер держава буде визначати загальні параметри для продукту, аби він був безпечний. А основною відповідальною особою за якість харчових продуктів стає підприємство. Саме так працюють в ЄС. Така система не чинить тягар на бізнес, впевнені фахівці. В ЄС державний контроль не є карателем, навпаки ­– вчителем і помічником. При тому, що офіційні перевірки відбуваються без попередження:

-На підприємствах повинні бути готовими до того, що в будь-який момент, без попередження, може прийти інспектор, — розповіла виконавчий директор Українського центру європейської політики Любов Акуленко.

Однак система контролю базується і на інших принципах. В країнах ЄС державний контроль здійснюється регулярно, це робить компетентний орган, у якого є повноваження. Різні категорії продуктів контролюються з різною частотою.  Продукцію перевіряють на всіх етапах виробництва.

А ще підприємства розподілять по різним групам  ризику:

— Оцінюють  їх за чотирма основними критеріями —  залежно від того, яку продукцію вони виготовляють, які процеси відбуваються на виробництві, якій вплив здійснюють та процедури, — пояснила Любов Акуленко.

Чим краще буде репутація у підприємства, тим менше його будуть перевіряти, але не менше одного разу на рік. Якщо у підприємства справи йдуть не дуже – його можуть перевірити максимум 5 разів на рік.

Новий закон базується передусім на принципах відповідальності, зазначив Микола Білоус, заступник директора департаменту – начальник Управління державного контролю Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Якщо будуть виявленні порушення, спочатку підприємство отримає попередження. Інспектор визначить терміни, щоб усунути порушення.

Закон змінив і підхід до системи накладання штрафів:

-Державний інспектор складає протокол, головний державний інспектор розглядає справу і приймає рішення або схвалити, або відхилити. Суб’єкт господарювання може оскаржити рішення або у компетентному органі вищої юридичної сили, або у судовому порядку, – розповів Микола Білоус.

Чи буде заборонено домашнє молоко?

Слід зазначити, що нові стандарти стосуються тих підприємств та домашніх господарств, які хочуть експортувати свою продукцію в ЄС. Якщо підприємство не планує експортувати свою продукцію в ЄС, воно може не дотримуватись нових стандартів.

Згідно нових стандартів, молоко має бути екстра-класу: в ньому має бути певний рівень мікроорганізмів, соматичних клітин. Зараз  українське домашнє молоко відноситься до другого сорту.  Таке молоко може використовуватися для виробництва козеїну та виготовлення кормів для тварин. Проте, аби вийти на міжнародний ринок, люди можуть об’єднатися в кооператив, купити доїльний апарат та працювати на перспективу.

Чи працює закон в нашому регіоні?

Про це нам розповіла начальник Кам’янсько – Дніпровського  районного управління Головного Управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області Олена Забігайло:

 

-З того часу, як закон вступив у силу, почали проводитися планові  перевірки, які були заплановані в жовтні 2017 року на 2018 рік. Розклад перевірок опубліковано на сайті Держпродспоживслужби. Як і раніше повідомляючи господаря за 10 днів про свій візит. Позапланові перевірки, в порівнянні з колишніми вимогами, коли нам необхідно було погоджувати їх з профільним міністерством, за нормами нового Закону вже не потрібні.  Це значить, що ми можемо оперативно реагувати на скарги споживачів і вживати необхідні заходи для усунення порушень. Хочу відзначити, що  скарга повинна бути не анонімною, також з повною інформацією про порушника.

З часу, коли відмінили мораторій на планові перевірки, з травня  було проведено 4 планові перевірки в Енергодарі та 3 у Кам’янсько-Дніпровському районі:

-По всіх об’єктах були виписані поради щодо усунення виявлених порушень та надано терміни виконання, — пояснила Олена Володимирівна.

Як перевіряють м’ясну та молочну продукцію на ринках в Енергодарі?

Ми поспілкуваоися з енергодарцями, та виявили, що багато хто купує молоко та м’ясо на ринку. Перш за все, люди довіряють продавцям, у яких купують продукти. Нам стало цікаво, яким дослідженням підлягає продукція, що потрапляє на прилавки ринку.

На таких ринках, як ПраТ «Меркурій – V” та «Райдужний»  працюють державні атестовані лабораторії ветеринарно- санітарної експертизи ( ЛВСЕ). Працівники лабораторії перевіряють сировину тваринного походження:

-Через те, що на міських ринках продають м’ясо та молочну продукцію, які були вирощенні селянами, ЛВСЕ перевіряє продукцію тваринного походження на паразитарні та інфекційні захворювання, які властиві як тварині, так і людині. – розповідає Олена Забігайло. — Згідно діючому законодавству, до всієї продукції тваринного походження мають бути ветеринарні документи: на м’ясо – ветеринарна довідка або форма №2, на молоко – ветеринарний паспорт тварини. Ці документи повинні бути у кожної бабусі, яка продає яйця або молоко на ринку. На м’ясо ставиться штамп.

Що стосується молока, його перевіряють також на жирність, вміст води.

Працівники лабораторії поділилися: спроб продати , наприклад, розведене водою молоко не багато. Продавці реалізують свою продукцію не один рік і за цей час встигли завоювати гарну репутацію серед покупців. Тому їм немає сенсу так ризикувати.

На наявність нітратів перевіряється продукція рослинного походження: кавуни, полуниця, кабачки.

До речі, якщо покупці сумніваються в якості продуктів, які купили на ринку, вони можуть звернутися до лабораторії, де все перевірять.

-Якщо при лабораторних дослідженнях було виявлено, що продукти харчування непридатні для вживання людиною, але не несуть безпосередню загрозу для здоров’я людини, вони не допускаються до реалізації та утилізуються власником. У випадку, коли харчовий продукт має високий ризик загрози для здоров’я людини, він вилучається та утилізується під контролем держінспектора, — розповіла Олена Забігайло.

Україна вже має відкритий доступ на європейський ринок в частині окремих категорій продукції. Експерти впевнені: ми можемо набагато більше. Не дивлячись на те, що період адаптації може бути складним, українці мають скористатися можливістю та вийти на міжнародний ринок. Це дозволить не тільки мати стандарти якості на етикетці, а ще і споживати якісні та безпечні продукти.

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: