Село на Запоріжжі отримало звання «Ремеслове село 2018 року»

Регион | 09:00, 17.07.2018
 Поделиться

Поделиться в

Проект  «Сільський Ревізор» присвоїв селу Гусарка Більмацького району   звання «Ремеслове Село 2018 року». Цю відзнаку отримано за  ткацьке мистецтво  жителів  села Гусарка, яке, нагадаємо, у 2016 році внесено до обласного орієнтовного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

«Сільський Ревізор» – це соціальний проект про українське село, який діє другий рік з метою  на національному рівні підняти інфраструктуру села. Організатори прагнуть показати, що українське село – живе, воно розвивається і може бути комфортним місцем для проживання. На прикладі успішних сіл розповідається, як співпраця місцевої влади, бізнесу та активних жителів територіальних громад стає запорукою добробуту.

Упродовж другого сезону «Сільський Ревізор» відвідав 10 сіл у Харківській, Полтавській, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Херсонській, Чернігівській, Вінницькій та Запорізькій областях. Було перевірено всі об’єкти інфраструктури, інспектори дізнавалися, як громади використовують кошти. У період з 16 травня по 10 червня на сайті SilskiyRevizor.com тривало народне голосування. Урочиста церемонія нагородження відбулася в гостях у переможця минулого сезону – в селі Денихівка на Київщині, де представникам села Гусарка вручили почесну нагороду «Ремеслове Село 2018 року» .

Поблизу Гусарки добре збереглися кілька скіфських курганів, які свідчать про глибоке історичне минуле краю. На Приазовській височині, за 5  км від села  розташована найвища точка Запорізької області — Більмак-Могила. Село сформувалося на початку XIX століття у місці, де тривалий час стояв гусарський полк (біля Кирилівської фортеці Дніпровської укріпленої лінії). Згодом сюди переселилися білоруси зі Смоленської губернії і заснували село у 1807–1812 роках. Пізніше тут оселилися вихідці з Чернігівщини, а згодом — з Польщі. Нащадки переселенців з Білорусі та Польщі принесли свою культуру на українську землю, тож село має особливий, неповторний мультинаціональний колорит. У Гусарці зберігають самобутню  мову  та  елементи білоруської  культури. Восени  тут проводиться  Міжнаціональний фольклорно-етнографічний  фестиваль «Гусарська бульба»,  встановлено пам’ятник картоплі-годувальниці, яка в Гусарці, запевняють місцеві селяни, має особливий  неповторний смак.

Найкрасивіший сільський промисел, який зберігся у Гусарці, – ткацтво. Почалося все 100 років тому, коли Олександрівська земська управа, вивчивши ткацьке ремесло в Гусарці, виділила 200 рублів для навчання місцевих майстрів-ремісників новим технологіям у Полтавській школі мистецтв, яка в той час готувала килимарів для всієї України. З Гусарки до школи одним з перших направили Якова Гнатовича Слабишева. Повернувшись з Полтави, він почав майструвати і вдосконалювати ткацькі верстати. Один із них і зараз можна побачити в місцевому музеї. Гусарські килими і доріжки протягом десятиліть демонструвалися на виставках, а зараз майстри беруть участь у всіх святкових заходах, які організовуються Департаментом  культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної держадміністрації. Дванадцять килимарниць отримали звання «Майстер декоративно-прикладного мистецтва». Жителі села також займалися лозоплетінням і різьбленням по дереву.

Сучасні гусарські майстри розширили коло своїх захоплень. Вони вишивають нитками і бісером, виготовляють вироби з солоного тіста, картини з тканини тощо. Всім майстриням села Гусарка притаманні індивідуальність, виняткова декоративність, почуття композиції. Мистецтво ткацтва достойно представлено у місцевому краєзнавчому музеї, де регулярно відбуваються виставки виробів народних майстрів.

 

Джерело: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЗОДА

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: