Питання енергодарських медиків про медичну реформу передали Уляні Супрун

Общество | 15:13, 19.03.2017
 Поделиться

Поделиться в

23 лютого до Енергодара приїжджала команда експерітв в рамках Всеукраїнського туру «ЗміниТИ: взаємодія заради змін». Після розповіді про медичну реформу, експерти вислухали думку енергодарцських лікарів та активістів. Тепер команда оформила все почуте в один документ і намагатиметься донести думку громадян до влади.

«Слово «реформа» в сприйнятті багатьох громадян країни, яка пройшла 2 майдани, не викликає жодних позитивних асоціацій. Першою реакцією, яку найчастіше можна спостерігати на обличчях слухачів, є іронічна посмішка — «бачили, проходили». Запорізька область спостерігала за тим, як проходило пілотне впровадження змін в системі охорони здоров’я у Дніпровській області декілька років тому — реформували систему надання первинної медичної допомоги.

Чи то через змістовну недоопрацьованість зміни, чи через директивний авторитарний підхід до її впровадження, все, що про це кажуть сьогодні – це або «ви вбиваєте українську медицину», або «краще нічого не робити, ніж робити такі зміни». І таке негативне ставлення автоматично поширюється і на те, що пропонує Міністерство охорони здоров’я сьогодні, і на будь-що під грифом «реформа».

Коли ми кажемо, що зміну можуть ефективно втілювати тільки ті, хто її розуміє і підтримує, зазвичай отримуємо більш-менш позитивну реакцію на озвучену інформацію про реформу системи охорони здоров’я. Втім, у Запоріжжі, Мелітополі та Енергодарі ми почули більше нерозуміння та відторгнення почутого. Червоною лінією всіх розмов з заінтересованими сторонами було «якщо так реформувати, то краще зупиніться, не рухайте те, що є». Периферія вмирає — люди навіть не викликають швидкої допомоги».

Щодо конкретних зауважень до змісту реформи, то аргументи часто досить розмиті – не спрацює, бо за 25 років нічого не спрацювало, міністри змінюються, говорять кожен про нову реформу, але до втілення доходить рідко:
Комунікувати реформу лікарям всіма можливими шляхами і запустити соціальну рекламу на телебаченні — прості відеоролики для того, щоб пацієнти знали про зміни. «Говорять такими фразами, яких ми не розуміємо — ні я, ні мої колеги. Міністри говорять загальні фрази, а ми чекаємо конкретних документів, пропозицій. Медики не розуміють, депутати не розуміють. Ви теж говорите, ніби красиво, але я і досі не розумію, що означає гроші йдуть за пацієнтом і немає офіційних документів. Якщо ми не будемо розуміти, то реформа не спрацює, бо ми її не зробимо» каже Микола Луценко, завідувач бактеріологічної лабораторії СМСЧ№1,м.Енергодар.

Як змінити ситуацію? Пропонують комунікувати реформу лікарям всіма можливими шляхами і запустити соціальну рекламу на телебаченні — прості відеоролики для того, щоб пацієнти знали про зміни.

Захист лікаря — теж відкрита і болюча тема. Буває багато конфліктів між пацієнтами та лікарями, але профспілки цим не займаються. Лікарі просять про створення асоціації лікарів, які зможуть захищати права професіоналів у медичний сфері. Міністр з охорони здоров’я Уляна Супрун повідомила, що над відповідним законопроектом вже працюють стоматологи і подібне рішення буде просуватися для всієї лікарської спільноти.

Первинна медична допомога та сімейні лікарі

Побоювання громад в цій сфері не відрізняються від тих, які ми чули на Хмельниччині та Житомирщині. Серед таких — як виконати норми з надання невідкладної медичної допомоги впродовж години, як створити пункти надання допомоги, знайти фахівців, які в них працюватимуть, та пояснити громадянам нові механізми.

Поширений також страх щодо якості послуг, які надаватимуть сімейні лікарі: «людина з медінституту має лікувати туберкульоз, спостерігати вагітність, спостерігати дітей. Не можна віддавати все на сімейних лікарів». Окрім того, лікарі відстоюють збереження педіатрії (яку міністерство планує зберегти) та підтримують збільшення фінансування лікарям за ведення пацієнтів-дітей та людей похилого віку. А для того, щоб захистити позаробочий час лікаря, пропонують зафіксувати на рівні норми максимально пізній час, коли лікар приймає дзвінки пацієнта: це може бути 20.00, потім — черговий лікар.

Ще один ризик — лікарів будуть оцінювати хворі. Лікар визначає питання лікарняних в комунікації, наприклад, з соціальними службами, що не має відношення до якості надання послуг.

Коли лікарі отримують відповіді на ряд питань щодо змісту зміни, йдеться про нормативно-правову базу, яка цю зміну буде забезпечувати. Лікарі та головні лікарі просять якомога швидше надати законодавчу основу різного рівня для втілення змін та нівелювання наявних прогалин.

«Немає нормативно-правової бази, яка регулюватиме ринок послуг медичних. Лікар не може отримувати гроші напряму з послуг. Є процедура закупівель, лікарняні листи, які юридично не може виконувати сам лікар»
Ще одна поширена потреба — виписані стандартні механізми з організації роботи первинки згідно нових правил:
«Я створюю ФОП, наймаю медсестру, кабінет, мої пацієнти знають куди йти. У мене все устаткування. У мене 2000 пацієнтів, ви даєте 210 тисяч і тепер розкажіть, кому скільки я маю з цього віддати. Якщо я не відмовляюсь від ЦПМСД, скільки я повинен їм платити?»

Потрібна також норма щодо того, як лікаря можна звільнити:«Законодавчо не визначено — якщо один лікар набере 400 людей, а другий жодного. Де нормативна база, щоб звільнити людину?»

Лікарі переконані, що неможливо розглядати первинну медичну допомогу відірвано від того, що буде відбуватися на 2 і 3 рівнях. Так, лікар сімейної ланки мусить знати, який конкретний обсяг медичних послуг має надавати в конкретних умовах – коли відправляти на вторинну медичну допомогу, коли на третинну, і які гарантії будуть надані цьому пацієнту там. «Зараз розподіл повноважень незрозумілий: за яких умов лікар може вести пневмонію в своєму закладі, а коли має направити на інший рівень. Переважно люди до останнього сидять вдома, не звертаються до лікаря і потім вже з ускладненнями звертаються на вторинний рівень»

Брак лікарів — ще одне побоювання в регіоні. Що буде, коли не вистачить лікарів на все населення? І як врегулюють щоденну діяльність лікарів? Мирослава Климчук-Новачкевич начальник відділу охорони здоров’я Енергодарської міської ради «Як лікар має приймати на своєму місці, і одночасно ходити на виклики — потрібно чітко прописати, в яких випадках лікар має ходити за місцем проживання пацієнта» Про консультації в телефонному режимі багато питали лікарі сімейної медицини:«Нас завжди вчили не лікувати по телефону. Як юридично буде виглядати цей процес? Записувати розмову? Пацієнт може трактувати ваші слова як хоче. Як якісно пояснити по телефону пацієнту, чи треба йому звертатись у швидку?»

При тому, що лікарі визнають заангажованість своїх колег у фармбізнес, не можна на лікаря скидати «всі проблеми людей». Часто вони не можуть виконати приписи лікаря через бідність — просто не можуть собі дозволити купити ліки. На перехідний період лікарі пропонують запустити роботу гарячої лінії для підтримки та ефективного втілення змін.

Невідкладна медична допомога та швидка медична допомога

Ця тема викликала найбільший спротив та неприйняття. Що буде відбуватися в цій сфері, пояснила доктор Уляна Супрун. Лікарі невідкладних станів не можуть працювати в швидкій — це неефективне використання знань та вмінь лікаря, а невідкладну допомогу, яка не може бути відкладена «на завтра», повинні надавати цілодобово у закладах, де чергують лікарі первинної ланки (лікарі пропонували віддати цю функцію у стаціонари лікарень).

Уляна Супрун в. о. міністра з питань охорони здоров’я, доктор: «Важливо, щоб швидка не виїжджала на непрофільний виклик, коли в іншому місці трапився інсульт. Людина буде мати свого сімейного лікаря — це один доступ, і кол-центр — це другий доступ до екстреної допомоги»

Водії швидких карет теж можуть надавати першу допомогу — пройти курси, хоча б. А ті працівники, які працюватимуть на швидкій, повинні мати особливу освіту — це три роки навчання в вищих учбових закладах.

«Ідея в тому, щоб через 5 років створити систему парамедиків в Україні: 4-тижневі курси для тих, хто вже працює, для підвищення кваліфікації. В той же час, ми почнемо навчальні програми в коледжах, де будуть вчити практикуючі парамедики. Кваліфікацію такі лікарі будуть підвищувати кожних 2 роки. Зараз у нас перехідний період, в який люди, що працюють, отримують нову кваліфікацію, сертифікацію, додаткову оплату праці та визнання у світі. Це не зміниться за ніч, місяць чи навіть рік. Це займе кілька років — навчання, фінансування для оновлення обладнання, машини та диспетчерські служби, навчити поліцейських та пожежників» каже Уляна Супрун.

На переконання міністра, реформа у сфері надання екстреної медичної допомоги потрібна в першу чергу для того, щоб тих фахівців, які працюють в каретах швидкої, перевести у лікарню, де вони зможуть надавати допомогу більш ефективно – з усіма необхідними матеріалами та обладнанням.

«Лікарі є спецпризначенні війська. Ми навчалися роками і віддали своє життя, щоб надавати людям медичну допомогу. Але маємо бути відкритими до нових знань та готовими до змін. Лікар, який пройшов тривале навчання, потрібен у відділеннях невідкладних станів у лікарнях. Ми їх потребуємо. Ваше місце має бути там, де суспільство отримає найбільший ефект від вашого досвіду» каже Супрун.

З того, що викликає нерозуміння у лікарів екстреної медичної допомоги — це нова назва і принципова відмінність функціональної одиниці «парамедик» у команді швидкої. Сприймається нововведення негативно — лікарі переконані, що їх прирівняють до нижчого рівня фахівців.

Через низький рівень обізнаності громадян щодо випадків, у яких потрібна екстрена допомога, люди викликають швидку у випадку високої температури, а в той час хтось помирає в ДТП. «Фельдшер вивчає загальні речі і спеціалізацію з невідкладних станів. Парамедик навчається лише щодо невідкладних станів — те, що може робити лікар в умовах невідкладної допомоги. Лікарі, які вчаться так багато років, мусять мати кращі зарплати і робити свою роботу» підкреслила Уляна Супрун.

Через низький рівень обізнаності громадян щодо випадків, у яких потрібна екстрена допомога, люди викликають швидку у випадку високої температури, а в той час хтось помирає в ДТП. І щоб система надання екстреної допомоги працювала ефективно, потрібна також ефективна первинна ланка — невідкладна допомога та просвіта пацієнтів, що буде компетенцією сімейних лікарів.

В той же час, лікарі розповідають, що інколи проблема полягає не у компетенції лікарів, а в тому, що пацієнти відмовляються їхати до лікарні. Тому без матеріально-технічного оновлення бази лікарень зміна лікарів, на їх думку, не спрацює.

Гроші на втілення змін

Громади Запоріжжя не відрізнилась від Хмельниччини та Житомирщини в питаннях про гроші на втілення змін — того, що виділяють на охорону здоров’я, очевидно мало і потрібно прив’язати суму до % від ВВП. Втім, було більше емоцій щодо цих питань та сильніший акцент на їх вирішенні — в Енергодарі одна з двох лікарень в Україні, яка належить МОЗ (ще одна – на Рівненщині), випадково випала з переліку закладів, які профінансували з державного бюджету.

Ігор Кудря, перший заступник міського голови: «В Енергодарі особлива ситуація: вже з 2017 року нема медичної субвенції, внаслідок чого не покривається навіть зарплата медиків. Необхідно внести зміни в Бюджетний кодекс, щоб органи місцевого самоврядування мали можливість робити капітальні вкладення. Ми не маємо права на це, навіть в нашому багатому місті»

Щодо 210 гривень на рік за одного пацієнта на первинній ланці, теж коментарів було чимало — сума надто мала, аби запустити реформу. В той же час, побоювання щодо ліків часто невиправдані, оскільки люди не розуміють, які ліки будуть закуповуватись з яких бюджетів.

«Сьогодні гроші, які виділяють на забезпечення медикаментами при амбулаторному лікуванні, дозволяють покрити потребу на 10%. Цього мало, щоб оплатити дорогі медикаменти. Наприклад, бронхіальні захворювання фінансуються з держбюджету, а згідно листів департаментів з кабміну, це має фінансуватись з місцевих бюджетів. Муковісцидоз: ліки дорогі, але дієві, а місцеве самоврядування не справляється. З страхом чекаємо наступного листа. Ми всі підтримуємо зміни, але не хочемо брехати вам, що в нас нема проблем. Ми хочемо змінитись і говорити правду, бо в нас не все добре» розказала Таїсія Локошко, заступник директора департаменту охорони здоров’я, м. Мелітополь.

Місцева влада з свого боку коментує це питання стандартно: грошей, які прийшли на місця після децентралізації, не вистачатиме на втілення змін, бо з грошима спустили також додаткові повноваження. А якщо для оптимізації мережі медичних закладів доведеться їх закривати або перепрофільовувати, це негативно вплине на результати наступних виборів для чинної місцевої влади.

Ще одна поширена думка — реформа підійде для економічно сильної держави.

Валерій Курченко, завідувач акушерського відділу лікарні в Енергодарі «Нам потрібно покращити економіку, а потім вже реформувати»

Лікарі просять обладнати належним способом робоче місце та уточнити перелік послуг, які він буде надавати. А громадяни просять зобов’язати місто страхувати своїх громадян:

«Наше місто дуже багате. Чому не звернутись до органів місцевого самоврядування і попросити страхівку, як автоцивілка. Зобов’язати органи місцевого самоврядування її надавати» каже пенсіонер з м. Енергодар.

Головні лікарі згодні з тим, що від системи Семашко треба відійти, але аби нарешті втілити цей перехід, потрібні зміни на рівні бюджетного кодексу, а поки цього не буде, ніколи лікар в периферійній лікарні не отримає достойну зарплату.

Ігор Курдя, заступник мера «Місцеве самоврядування вже втомилось від ліжкомісць»

Ліцензування

Аби сімейні лікарі змогли працювати в новій системі надання послуг на первинній ланці, їм необхідні будуть обладнані належним чином місця роботи. Це можуть залишитись поліклініки або центри первинної медико-санітарної допомоги, а може бути нова амбулаторія для лікаря-фізичної особи-підприємця. Але будь-яке подібне приміщення мусить отримати ліцензію, щоб лікар зміг в ньому працювати. Саме щодо питань ліцензування у лікарів питань найбільше. Вони переконані, що вимоги до державних будівельних норм та норми для приміщень мусять бути максимально спрощені, а ліцензії самих лікарів – продовжені на перехідний період.

Лікар з Енергодара: «Велика проблема з ліцензіями. Зараз так скоро змінюються назви, що ми постійно переробляємо бюрократичні документи з ліцензування»

Також лікарям допомогли б рамкові орієнтири для взаємодії різних форм господарювання та роз’яснення на кшталт «чи може центр надання медичних послуг надавати послуги додатково та отримувати кошти за них напряму від пацієнта?», або «буде ліцензування здійснюватись щодо практики лікаря, чи послуг?», та «чи буде ця ліцензія безстрокова?».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: