Олена Юрченко: у Криму залишилося багато людей, які дуже чекають на повернення до України

Общество | 13:36, 7.06.2018
 Поделиться

Поделиться в

Раніше ми писали про презентацію дослідження «Головні наративи російського ТБ про Україну». З 1 по 3 червня команда ВЭнергодаре.info відвідала Бердянськ, де проходив фестиваль журналістів «Азовське літо». Тут представники ЗМІ обмінювалися досвідом та навчалися. В ході панельної дискусії, свою історію про вимушений переїзд до материкової України  розповіла переселенка з Криму, секретар головного офісу Національної спілки журналістів України, керівник проекту “Крим-реалії”, журналіст радіо “Свобода” Олена Юрченко.

Олена народилася та виросла в Керчі. Подумати про те, що колись доведеться виїхати з рідного міста, навіть не могла:

— Майже одразу, як Росія окупувала Крим, у червні 2014 р., разом із родиною я виїхала з Криму. Нам погрожували.  До того працювала журналістом, ходила на проукраїнські та проросійські мітинги. Там били людей та було багато крові. Але почалося все набагато раніше. Як ви знаєте, Керч знаходиться поруч з паромною переправою. Саме звідти і почалися масові вторгнення: наприкінці лютого 2014 року ми бачили, що через переправу йдуть автобуси із запнутими шторами, де сиділи люди. Потім прийшли козаки. Після того, коли переправа без пояснень була закритою декілька днів, прийшли танки. Схеми, згідно яких Росія заходила в українські міста, були ідентичними. Про це свідчать розповіді інших переселенців.

Не у всіх містах Криму проходили масові мітинги та акції. Це відбувалося лише у Керчі, Севастополі, Сімферополі, частково Феодосії.

Нашій героїні пощастило в тому, що в Києві вдалося винайняти в оренду житло та влаштуватися на роботу за своєю професією:

-Майже одразу я влаштувалася редактором у відділ новин на радіо «Свобода» до проекту «Крим. Реалії». Цей проект створено для мешканців Криму. Ми висвітлюємо незалежні та об’єктивні новини про події у Криму, — розповіла Олена Юрченко.

Що зробила Росія, коли прийшла до Криму у 2014 році? Одразу відімкнула всі українські радіо- та телеканали. Було зрозуміло, що в інформаційному плані РФ  налаштована серйозно. Потім почали відбирати власність у українських та кримських незалежних видань:

— Віджимали цілі редакції. Забирали передавачі, телевізійні студії. Все це було вкрадено, названо словом «націоналізація», та передано тим кримським редакціям, які почали працювати на російську владу за їхніми законами, згадувала Олена. — Були обшуки журналістів, погрози, побиття, обшуки в будинках батьків журналістів. 11 незалежних ЗМІ вимушено покинули півострів. Більша частина зараз працює із Києва. А у Криму працюють тільки ті ЗМІ, які підкорюються російській владі. В цих виданнях доволі жорстка цензура та несамовита редакційна політика. Те, що прослідковується зараз, дуже схоже на ЗМІ, які були не в найкращі роки Радянського Союзу. Скрізь маніпуляції, відверта брехня, некоректні пересмикування фразами, думками, постійні обіцянки.

Що відрізняє українські ЗМІ від російських? Українські журналісти можуть не тільки хвалити, але і критикувати. Частіше вони говорять по факту:

-У Криму ж більше 90% обіцянок. Обіцяють все відремонтувати, апелюючи при цьому мільйонами…та при цьому міста стали недоглянутими. В офіційних новинах багато пишуть про Керченський міст, про виділення грошей на якусь програму. Пишуть про що завгодно, але тільки не про те, що відбувається на сусідній вулиці.

Зараз у Криму відбуваються дивні речі з журналістикою, які поки що є новими для материкової частини України. Всі ці метаморфози чиняться під жорстоким тиском:

-Нам важко працювати офіційно з інформацією з Криму. Але зараз там йде розквіт громадянської журналістики. Створено цілу групу громадянських журналістів. Вони все фотографують, публікують, інформують про заходи, беруть коментарі у адвокатів. І цією інформацією користуються працівники «Крим. Реалії». Це дарує надію на те, що людям важливо знати правду. Якщо ми не будемо розповідати усю правду, у людей не буде потрібного контексту для розуміння, що відбувається поруч з нами, — розповіла Олена Юрченко.

Олена Юрченко впевнена: якби кримчани їздили більше по материку, вони б менше вірили тому, про що їм зараз розповідають. Вони б більше опиралися би тому, що відбувалося у 2014 році.

-У Криму залишилося багато людей, які дуже чекають на повернення до України. Але вони вже інші…, — констатувала наша співрозмовниця.

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: